9) Творіння Боже

Хоч наслідки матеріалізму в нашому повсякденні іще досить помітні, та останнім часом офіційне природознавство вже не такою мірою протистоїть ідеалам християнства. Вчені не відкидають того, що в природі багато таких явищ, які не піддаються поясненню сучасної науки, хоч поглиблене пізнання дійсності часто буває дивовижнішим від людської вигадки.

За прикладом далеко ходити непотрібно. Адже у житті медоносних бджіл стільки всього незрозумілого, не передбачуваного і, на людський погляд, нереального, що на значну кількість запитань і досі немає чіткої відповіді. Бо це світ таємниць та чудес, що існує всупереч деяким законам діалектики, і тут часто змикається об'єктивна реальність з фантастикою.

На нашу думку, наявність на землі цих загадкових комах з їхніми не завжди зрозумілими інстинктами підштовхує людей до пошуку та пізнання інших, крім людини, носіїв розуму, які були раніше та існують і зараз.

Інтелект — це дії, які виконуються істотою на підставі аналізу доступної інформації з можливістю вибору тієї чи іншої дії. І якщо найсучасніший комп'ютер до того чи іншого аналізу спонукає людський розум, то які рефлекси чи інстинкти об'єднують розрізнений мозок десятків тисяч бджолиних особин, спонукаючи їх до єдино обраної взаємодії? Як ці маленькі істоти в багатотисячному натовпі та метушні своїх сестер знаходять саме ту ділянку роботи, де могли б використати себе з максимальною користю для родинного блага. За допомогою чого вони вміють розібратися в таких різноманітних та складних потребах свого буття? І тут уже не можна заперечити, що медоносні бджоли мають свій спосіб аналізу.

Або інше. Чому чим більше робочих бджіл у родині, тим вища їх суспільна організація, тим складніші інстинктивні чи інтелектуальні завдання вони здатні вирішувати в боротьбі за право на життя? Що це? Сумарний розум?! Інстинкт — це запрограмований у генах (спадковий) або у підсвідомості (набутий) спосіб поведінки живої істоти, в основі якої лежать прості чи складні рефлекторні дії.

Так, деякі зарубіжні вчені «розумові здібності» собаки оцінюють у 60 балів, а медоносних бджіл — у 50. Але ж якісні можливості та отримання просторової інформації у бджіл значно ширші, бо їх одночасний розліт охоплює понад 2,5 тисячі гектарів. Ми не маємо наочного та переконливого прикладу для беззаперечного стверджування цього, та й закони діалектики стверджують, що одне ціле більш значиме, ніж окремі частини. Проте, на нашу думку, це не відповідає законам існування та розвитку медоносних бджіл, бо в них здібності коригування тих чи інших дій проявляються зовсім по-іншому, ніж у решти тварин. Життя медоносних бджіл таке дивовижне, загадкове і настільки відрізняється від них, що, здається, вони впали на Землю з іншої планети, стверджує видатний французький природознавець Шовен.

Пасічники знають, що кожна бджоло родина перед часом роїння вирощує та вигодовує оптимальну кількість трутнів (бджолиних самців), які через негативні дії близькоспорідненого спарювання для даної родини і непотрібні. Але вона витрачає корм та енергію, бо самці необхідні для запліднення неплідних бджолиних маток з інших родин. Ось чому під час активного сезону бджолині охоронці на льотках, не вагаючись, пропускають у своє гніздо чужих трутнів, при цьому нещадно відганяючи і навіть убиваючи чужих робочих бджіл та бджолиних маток.

Вдумаймося, на якому рівні все це можна пояснити з позиції законів еволюції та генетичної спадковості медоносних бджіл. Який учитель навчив їх цьому? Діалектика чи рефлекси? Природна спадковість чи еволю­ційний розвиток? А можливо Всевишній? А чому б і ні?

Автори цієї статті протягом багатьох років вивчали вище порушені питання та постійно роздумували над ними. Тільки в останній час дійшли до висновку, що ніяка еволюційна випадковість, ніякі інстинкти чи рефлекси, ніяка генетична спадковість не посміють заперечити, що творцям такого складного життя, з такою природною пристосованістю є всемогутній вищий розум, тобто Божий розум. І якщо ми всі в це щиро повіримо, то повіримо й у себе, в свої можливості, і, головне, в реальність творця

Написать письмо

Назад