5) Щоденна ложка квіткового меду

Багато хто з людей, не пов'язаних з бджільництвом, і не здогадується, що мед за своїм походженням розрізняється на рослинний та тваринний, тобто перший бджоли виробляють із квіткового нектару, а другий — із солодких виділень рослинної тлі. До речі, падевий мед, тобто тваринного походження, через значний вміст мінеральних речовин за кордоном оцінюється на пів долара дорожче, ніж квітковий.

У свою чергу, квіткові або ботанічні сорти меду дуже різноманітні, і різноманітність ця, в першу чергу, залежить від виду рослини, з якої бджоли зібрали нектар. Наприклад, мед гречаний та соняшниковий розрізняють не лише за хімічним складом, а й за смаком, кольором, в'язкістю, здатністю кристалізуватися і, відповідно, впливом на людський організм. Гречаний мед найбільш корисний при захворюванні кровотворних органів, а соняшниковий — шлунково-кишкових.

Пасічникам добре відомо, що весняні та ранньо - літні меди цінніші та корисніші, і бджоли на них зимують завжди значно краще. Народна медицина віддає перевагу ранньо - весняним медам, так званим травневим. Тобто одержаним в той місяць, коли буйно квітнуть різноманітні рослини, і коли вони виділяють найбільше фітонцидів.

Лікувальні властивості бджолиного меду обумовлені наявністю в ньому виноградного та плодового цукрів, корисних для людського організму, ферментів та алкалоїдів, які також мають лікувальні властивості. Крім того, в медові міститься велика кількість мінеральних речовин у вигляді різних солей, дуже зручних для засвоєння організмом людини. Це дуже короткий перелік корисних сполук, що містяться в медові, адже їх нараховується понад триста. Натуральний мед, завдяки їм, за своїм складом нагадує склад кров'яного гемоглобіну.

Поговоримо про властивості меду як продукту харчування. Згідно з рекомендаціями Інституту гігієни харчування ЮНЕСКО, кожна людина для нормального функціонування організму протягом року повинна споживати не менше чотирьох кілограмів цього легкозасвоюваного продукту. Так, при засвоюванні ста грамів меду організм витрачає три кілокалорії, при такій же кількості коров'ячого молока — дев'ять кілокалорій, а тростинного цукру — близько двадцяти кілокалорій. До рекомендацій вищеназваного Інституту наближаються в світі японці та новозеландці, які вживають близько чотирьох кілограмів меду за рік. До речі, в Японії мед продається не в магазинах, а в аптеках і обов'язково вводиться в дитяче харчування.

В Європі найбільше меду споживається в Швейцарії — близько 1,4 кілограма на душу населення. В колишньому Радянському Союзі (дані за 1982 рік) на кожного члена суспільства його діставалось 0,3 кілограма. Нині в Україні ця цифра зменшилась і зараз середньодушове споживання меду становить близько однієї чайної ложки на місяць (чайна ложка містить 12 грамів, а столова — 45). І хто наважиться заперечити, що це є однією з причин ранньої смертності (в Японії люди живуть в середньому до 88 років, у Швейцарії — 81 рік, а в Україні — 64 роки).

Якщо ж порівняти, скільки виробляється меду на душу населення у вищеназваних країнах, то Японія імпортує майже 98 процентів споживчого меду, Швейцарія — більше 50, а з України його тільки вивозять. Бо, якщо вірити офіційним повідомленням, у нашій країні в середньому виробляється по 1,2 кілограма меду на жителя, а споживається — ледь більше 150 грамів на рік.

Статистика свідчить, що в 1992 році в Гадяцькому районі нараховувалось близько 20 тисяч бджолосімей, тобто, по одній бджолиній сім'ї на трьох жителів. І якщо врахувати, що на громадських пасіках одержують 8-10 кілограмів меду від сім'ї, а на приватних 17-20, то в середньому виходить, що в нашому районі одержують по відру меду щорічно від однієї бджолосім'ї або по 5 кілограмів меду на одного жителя.

За останні 4-6 років кількість бджіл у нашому районі дещо зменшилась, але норма по кількості меду, яку рекомендує ЮНЕСКО (в середньому 4 кг за рік), в нас витримується.

На думку багатьох учених, варто щодня споживати по 1 столовій ложці натурального меду, цього істинного Божого дару, посланого в свій час на землю для добра та щастя людей, для збереження молодості та продовження життя. Адже й сучасна медична наука свідчить, що пасічники серед інших верств населення вигідно виділяються протяжністю життя, значно менше хворіють, довше зберігають працездатність та світлий розум. І це є результатом їхнього більш-менш регулярного харчування медом та спілкування з бджолами.

 Мало хто із старожилів нашого міста, і особливо в середовищі пасічників, не знає колишнього наукового співробітника Української дослідної станції бджільництва Івана Федоровича Істратова. Він утримує близько піввіку невелику приватну пасіку, регулярно із задоволенням споживає мед. В теперішній час, незважаючи на свій майже 80-річний вік, молодцювато та легко проїжджає 12-15 кілометрів на велосипеді, кочуючи щосезону з бджолами на медозбір, навантажує і розвантажує вулики на автомобіль власноручно. І дай йому, Господь, іще не один десято літ  радувати своїх друзів моложавістю та ерудованістю.

Завершуючи характеристику цього дійсно чудодійного витвору рослинного та тваринного світу, повернемось до наших економічних можливостей. Якщо врахувати, що столова ложка містить 45 грамів меду (100 кілокалорій), то на рік сім'ї необхідно 15,4 кілограма, - тобто відро меду вартістю 55-60 гривень. При наших достатках — великі гроші. Але якщо врахувати, що при цьому в добовому раціоні зменшиться кількість спожитого цукру, знизяться витрати на ліки, а головне — цей продукт споживатимуть ваші діти, внуки, близькі чи хворі люди, то вибір за вами. А результат?.. Результат побачите і, напевне, не пошкодуєте.

Написать письмо

Назад