4) Сучасний образ Рудого Панька

В океані рідного народу шукай духовні острови

В.Симоненко

 Жити в суспільстві і бути вільним від нього майже неможливо. Бо ніщо в світі не діє так сильно на наші серця та волю, як приклад інших людей. Тож порядна та добра людина вже тим приносить користь суспільству, що живе в ньому. До речі, і в спів відносинах людини з бджолами помічено, що навіть найсмирніша бджолина  сім'я стає агресивнішою під впливом поведінки свого злого господаря. Робочі бджоли на грубу та неохайну роботу людини реагують шляхом інтенсивного її жаління, привчаючи невдаху до акуратності та дисциплінованості. Ми далекі від думки, що всі пасічники без винятку дбають про інших. Та добре знаючи про разюче — позитивний вплив медоносних бджіл на духовність людей, пов'язаних з ними — переконані, що сучасний справжній пасічник, як і його історичний попередник, є значною частиною споконвічної мудрості нашого народу. Бо моральна шляхетність старих пасічників, їхні надзвичайна працьовитість, гострий розум, охайність у спілкуванні, як і бережливість — еволюційно перейшли до сучасних володарів бджіл. Можливо, і не в такій мірі, як нам би хотілося, але ж і самі бджоли, і пасіки, а головне — бджолине жало, як основний виховний та найбільш дієвий фактор при формуванні вищеназваних чеснот, лишилися незмінними.

Тож зупинимося більш детально на характеристиці сучасного володаря невгамовних і вічно заклопотаних бджіл сьогоднішнього Рудого Панька, який, на наш погляд, небагато в чому поступається своєму історичному побратиму. На жаль, у теперішніх творах майже не згадують про таку колоритну фігуру, як наш рідний пасічник, не помічаються одіозні галузеві патріархи та їх не завжди солодкі підопічні. Але нам добре відомо, що на пасіках часто - густо трапляються кумедні і не дуже смішні пригоди, а серед пасічників зустрічаються такі веселі „штукарі” та швидкі на вигадку дотепники, що прямо диву даєшся. Так, один доморощений «пасічник-рефлексолог» за допомогою домашньої пасіки, протягом кількох сезонів , викрадав щорічно понад півтони цукру- рафінаду з військового складу, що надійно охоронявся озброєною вартою. Інший влаштовував регулярні напади своїх бджіл на робітників - будівельників, які розпочали зводити споруду, що чимось заважала володареві «слухняних» комах.

І хоч серед справжніх пасічників існує правило не чинити з допомогою бджіл дій на шкоду людям і худобі, та підліткове бешкетування одного з авторів цього матеріалу дозволило з   залученням бджолиних жал, одержувати звільнення від важких уроків своїм друзям - школярам. Або використовувати льотних бджіл як грізну зброю, що наганяла панічний страх на вуличних забіяк при хлоп’ячих розбірках.

Нам достеменно відомо, що в  школі пасічників між майбутніми пасічниками  бджолине жало використовувалось, як караючий батіг проти дрібних злодюжок, донощиків та безсовісних ледарів. А з чуток знаємо, що дехто з пасічників використовував бджіл, як дуельну зброю, захищаючи свою правоту та гідність, а деякі — і для боротьби з бюрократією.

Ми добре знаємо старого проникливого пасічника, який, завдяки бджолиній „дєтці”, врятував життя своїй багатодітній родині під час страшного голоду навесні 33-го року. Нам доводилося зустрічатися із настільки спостережливим бджолярем, який при повністю заповненому бджолами вулику, точно вказував на стільник, де знаходиться бджолина матка.

У народі говорять, що добру людину бджоли не жалять. І дійсно, більше трьох десятків літ спостерігаємо за нашим земляком, пасічником - віртуозом, який завдяки плавним рухам та впевненому поводженню з бджолами дуже рідко піддається їхньому жалінню.

Тривалий час підтримуємо дружні стосунки з пасічником незламної волі, інвалідом. Живе ця мужня та цілеспрямована людина на Слобожанщині, утримує близько п'яти десятків бджолиних сімей. Допомагає йому в цій святій справі вірна дружина, а вдячні бджоли за їхню старанність залюбки нагороджують цю ліричну пару, кожні два-три роки народженням здоровенької дитинки. Інший наш колега, з подібною долею із Закарпаття аргументовано і щиросердно жартує: «Ми з коханою не тільки бджіл розводимо, а й самі розмножуємося». І дай їм, Боже, сил та наснаги. Бо що є значнішим у нашому житті, коли маємо можливість дарувати його іншим?

Люди, життя яких пов'язане з медоносними бджолами, часто помічають те, на що інші не звертають уваги. Так, наш близький земляк виготовив і випробовує пасічницьку «віагру» під жартівливою назвою «Жіночі радощі», яка, після одно -, двомісячного вживання не залишає й сліду від так званої чоловічої немочі А інший, занадто дон - жуанистий, приборкувач своїх вибухово-сердитих бджіл, тішачи своє самолюбство, порівнює їх із спокусливою та не передбачуваною полтавчанкою: „Від неї немало настраждаєшся, доки одержиш меду. Але чим більше зусиль докладеш, тим солодшим виявиться твій ужинок”

Як на нашу думку, нинішній український пасічник надзвичайно хазяйновитий. наполегливий та сумлінний. Це, як правило, самобутній розумаха, який тверезо бачить реальність. Неперевершений розповідач, глузливий і дотепний вільнодумець з притаманним для всіх пасічників своєрідним колоритом. Не завжди безкорисливий, але в стосунках доброзичливий і відвертий. Не схильний до зради, а до невірності ставиться з огидою, та в більшості своїй не прощає її. Поважає і шанує старших, ввічливий та уважний до них. Любить дітей, і хоч взагалі ощадливий — щедрий з ними. Це, як правило, віруюча в Бога людина — мужня, тверда в своїх переконаннях, яка не терпить поряд з собою підлості, лицемірства, заздрості, наклепників та інших духовних недоліків.

Кожне слово має силу.  Бо ж воно не тільки відображає реальність, а й створює її. І хоч наші повідомлення не позбавлені недоліків, а в написаних рядках можна угледіти елементи хвалькуватості, та щиро хочемо, щоб у нашому суспільстві якнайбільше знали про більш як півмільйонний загін українських пасічників — людей яскравих, з виразним українським характером, тісно пов'язаних з глибинами культури та звичаями свого народу. Цими словами ми не підносимо до святості кожного пасічника підряд, але твердо знаємо, що спілкування з святою бджолою приносить кожному велику користь, у першу чергу — духовну.

Написать письмо

Назад